В Україні з’явиться шрифт для офіційних актів та правничий глосарій – затверджено новий правопис

Ініціатива передбачає оновлення правопису та створення єдиної бази термінів українського законодавства.

1 березня Національна комісія зі стандартів державної мови на своєму засіданні розглянула та затвердила Український правопис як стандарт державної мови.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

За його словами, рішення ухвалене на виконання постанови парламенту «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року та вводить у правове поле єдиний офіційний текст правопису.

«Попереду — системна робота: удосконалення перекладів міжнародних актів і acquis ЄС, оновлення словників, уніфікація термінології, розвиток Єдиного глосарія правових термінів і впровадження мовних стандартів у законодавчій діяльності», - зазначив Стефанчук.

Водночас нову редакцію документа поки що не оприлюднено. У Комісії пояснили, що текст набере чинності та буде розміщений на офіційному сайті після того, як уряд визнає такою, що втратила чинність, постанову Кабміну 2019 року №437 «Питання українського правопису».

У Нацкомісії зазначили, що було вдосконалено структуру правопису, внесено редакційні та технічні виправлення, а також вилучено приклади, пов’язані з державою-агресором. При цьому підкреслюється, що зміни не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.

Нагадаємо, що Верховна Рада 15 січня прийняла постанову № 14334, яка усуває наслідки радянської русифікації українського законодавства.

Йдеться про підвищення мовної якості законів, розвиток українськомовного контенту, протидію проросійським наративам, а також узгодження правничої термінології з правом ЄС.

Як розповідала «Судово-юридична газета», в Україні планують єдиний національний шрифт для офіційних документів.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, як один з авторів проєкту постанови №14334 про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави, представив масштабну ініціативу, покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства.

За його словами, ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах.

Він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці.

Основні напрями:

• оновлення правопису (після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня);
• створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).

«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови», - зазначив Руслан Стефанчук.

У проєкті постанові особливий акцент також зроблено на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, у Раді підкреслили, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, «Peterburg» або «Izhitsa», в офіційних актах і на державних відзнаках України.

Таким чином, постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів.

Джерело: судово-юридична газета